З ґрунтом треба дружити - кредо американського  фермера

 
11.07.2013

Рік БіберРік Бібер — фермер з Південної Дакоти, який 26 років застосовує технологію No-Till. На 15 тис. га він і його команда (6 співробітників) вирощують сою, кукурудзу, зернову групу.

Як говорить про собі сам Рік: «Я народився фермером. Скільки себе пам’ятаю, я щось саджав на грядках і у поле, навіть врозріз з планами батьків. Але потім я зрозумів, що я не стільки фермер, скільки друг ґрунту. У цьому я схожий на свого прадіда і діда. Вони з тою ж пристрастю відносилися до ґрунту. А ось мій батько був іншим, і зараз нам доводиться вирішувати багато питань, тому що одне покоління не приділяло достатньої уваги ґрунту. Ми використовуємо No-Till стільки, скільки живе мій син, тобто 26 років. Мій син не знає іншій технології, і я упевнений, що методи ведення нашого господарства будуть такими же і у наступному поколінні.

Моя життєва філософія: я — християнин, і я вірю, що земля була створена за 7 днів. Тому в усіх куточках світу ґрунт одного віку, просто різні ґрунти виходили на поверхню планети в різний час. Усі ґрунти працюють і добре виконують ту завдання, яке їм поставив Бог. А ось коли людина прийшла на ці ґрунти і стала проводити на них всякі маніпуляції, почали з’являтися проблеми, і багато регіонів зараз не можуть прогодувати самі себе. Люди зруйнували свої ґрунти. Тому фермери, які мають не зовсім занапащені землі, повинні відновити їх до того стану, коли керівником цією великою фермою був сам Бог. У ґрунту мають бути живі корені, а згори мають бути рослинні залишки. З ґрунтом треба дружити».

Пропонуємо Вашій увазі інтерв’ю з Ріком Бібером.

— Що спонукало Вас перейти на No-Till?

— Економіка!

— Яких результатів Вам вдалося досягти за цей час?

— Через три роки після початку застосування No-Till на фермі врожайність подвоїлася, а з того часу як почали використати покривні культури — потроїлася. У моїх сусідів, які досі застосовують традиційну обробку, врожайність така, якою була у нас 20 років назад.

— Ви вважаєте, що саме покривні культури зіграла таку роль у підвищенні врожайності?

— Наші покривні культури дозволили нам поліпшити здоров’я ґрунту. Зараз наші ґрунти такі же, як в природі, і проблем, з якими ми стикалися раніше, тепер у нас немає.

— Які покривні культури Ви використовуєте на своїй фермі?

Рік Бібер на конференції в Агро-Союзі— Кожного разу ми дивимося на ґрунт і визначаємо, що йому треба для вирішення нашого завдання. Ми звернули увагу, що монокультура при використанні її як покривної культури приносить користь, але не таку, як цілий коктейль, що складається з різних видів. Суміш з 7 видів культур ми сьогодні висіватимемо на полях «Агро-Союзу». Ми узяли доступне насіння і відразу після прибирання озимої пшениці (у той же день) посіємо цей коктейль в її стерню.

При формуванні коктейлю треба враховувати безліч чинників, наприклад, розуміти, що для досягнення здоров’я ґрунту мають бути посіяні 4 види культур :

1. Злаки холодного періоду (падалиця озимої пшениці, ячмінь).

2. Злаки теплого періоду (кукурудза і сорго).

3. Широколисті культури холодного періоду (горох польовий і редис).

4. Широколисті культури теплого періоду (соняшник і нут).

У дужках приведені культури, використовувані у цьому коктейлі.

Дуже часто фермерів турбує, що велике і дрібне насіння розділиться по шарам, і не вийде посіву сумішшю. Марно — практика показує, що цього боятися не треба. Усе насіння коктейлю посіємо за один раз. Сіяти усе насіння будемо на одну глибину.

— Какова основная миссия покровных культур?

— Яка основна місія покривних культур?

— Головне — нагодувати ґрунтову біоту, яка природно є присутньою в наших ґрунтах. Постійний посів однієї культури (монокультури) дуже шкодить ґрунтам. Якщо ми використовуємо сівозміну, наприклад, пшениця — просо — нут — соя, то це набагато краще. Технологія підказує, що в такому випадку врожайність буде вища. Різні мікроорганізми віддають перевагу різним культурам. Ось цей момент ми намагаємося враховувати при формуванні коктейлів — щоб нагодувати всіх мешканців ґрунту. Висіваючи покривні культури між товарними, ми отримуємо здоровіший і «живий» ґрунт в той період, коли на ньому не ростуть товарні культури. Підвищується врожайність. А найголовніше, що залежність від різних чинників виробництва, наприклад, добрив або інших хімікатів, зменшується. Ще один дуже важливий момент — врожайність стабілізується, причому на прибутковому рівні. Завдяки покривним культурам ми спокійніше спимо ночами.

— Як змінився ґрунт після введення покривних культур?

— Ґрунт змінився дуже сильно! Я — просто фермер і не можу пояснити, які саме зміни сталися в ґрунті з хімічної або біологічної точки зору. Але я бачу, що зміни сталися. Адже наші ґрунти голодують і хочуть молекул вуглецю. Мікроорганізми живуть за рахунок цих молекул. Коли ми перестаємо порушувати ґрунтовий шар і даємо землі самостійно відновитися, залишаємо в ґрунті живі корені — ми здійснюємо благо. Рослині треба дати можливість секвеструвати вуглець через листя і відкладати його до ґрунту через корені. У результаті — отримуємо корм для мікроорганізмів. Адже мікроорганізми є джерелом живлення одне для одного. І уся ця система дуже добре працює, якщо ми з поля прибиратимемо тільки зерно, залишаючи рослинні залишки. Якщо ми використовуватимемо сошники, які сильно порушують ґрунтовий шар, то ця система не настільки добре працюватиме. Якщо прибирати рослинні залишки, то і у цьому випадку система не зможе добре працювати. Якщо же ми об’єднаємо обидва ці чинники (сошники і закладення рослинних залишків в ґрунт), то система не працюватиме взагалі. Якщо у вас не буде покриву ґрунту, то можете просто покрити її грошима.

— Те є рослинний покрив грунту дорожче за гроші?

— Так, трава набагато цінніша. Вона коштує дорожче.

— Зараз багато хто стоїть перед вибором: No-Till або традиційна обробка, що Ви їм порадите? З чого почати?

— Перший посів починається з... прибирання. Рослинні залишки треба рівномірно розподіляти по усьому полю, особливо важливо правильно розподілити дрібні залишки. Це значно підвищить шанси на успіх. Подорожуючи по всьому світу і розповідаючи історію своєї ферми, я завжди говорю, що ми, фермери, — друзі ґрунтів. Так же, як ми піклуємося про своїх дітей, ми повинні піклуватися про наші ґрунти. До кожного ґрунту потрібний індивідуальний підхід. Тому важко давати якісь рекомендації та рецепти. Кожен фермер повинен точно знати і розуміти, що саме треба його ґрунту. Якщо ми навчимося дивитися не на культуру, а на функціональність ґрунту, то культура стане здоровішою.

Я бажаю українським фермерам відноситися до своїх ґрунтів з тією ж любов’ю, що і до своїї онуків. У Америці теж багато проблем з впровадженням No-Till. Багато американців не застосовують цю технологію. Є і такі, і їх багато, які раніше застосовували цю технологію, а тепер ні. Часто буває, що економіка підказує, що можна більше заробити і без No-Till. І люди вважають за краще йти шляхом найменшого опору. Механічна обробка — це легко. Сьогодні механічна обробка все ще приносить прибуток. Але прибуток, який ми отримаємо сьогодні, — це швидкі гроші. Проблеми завтрашнього дня не змусять себе довго чекати. Щоб видужати, ґрунтовій системі знадобиться багато років. Ми багато століть руйнували ґрунт, і за одну ніч ви не відновите його здоров’я. Тому не чекайте, що нагорода прийде відразу. І намагайтеся отримати пораду від тих, хто любить ґрунт. Якщо ви приїдете на ферму, власник якої з ентузіазмом поведе вас до своєї техніки або натхненно говоритиме тільки про свій прибуток — від’їжджайте відразу, не витрачайте час. А ось якщо фермер поведе вас на свої поля — прислухайтеся до його порад.

Розмовляв Михайло Драганчук, 21.06.2013 р.


У якості постскриптуму.

Покривні культури підвищують врожайність — результати дослідження

Дані з опитування фермерів, що вирощують покривні культури, надані регіональним директором Програми Екстеншн Дослідницького центру сільського господарства при університеті Міссурі (SARE) Робом Маєрсом.

Дослідження було проведене SARE і Інформаційним центром зі зберігаючих технологій в 2012-2013 рр. Більшість досліджень проводилися фермерами, які відвідували конференції на Середньому Заході, але також у нас були респонденти, які брали участь в онлайн версії опитування з різних регіонів США. Аналіз цього дослідження і підготовка звітів були проведені Інформаційним центром в рамках контракту з представництвом SARE по північно-центральному регіону. Цей звіт можна знайти в онлайн версії на сайті: http://www.northcentralsare.org/CoverCropsSurvey

Ключові відкриття включають в себе наступні:

* Восени 2012 р. врожайність кукурудзи, посіяної після покривних культур, була на 9,6% більше, ніж на сусідніх полях без використання покривних культур. Подібна картина спостерігалася і по сої, врожайність якої збільшилася на 11,6% при її посіві після покривних культур.

* У регіонах Кукурудзяного Поясу США, найбільш постраждалих від посухи, різниця в врожайності при використанні покривних культур була ще більшою: на 11,0% збільшення врожайності кукурудзи і на 14,3% збільшення врожайності сої.

* Фермери, що взяли участь в опитуванні, швидко збільшують площі вирощування покривних культур. Про це свідчать наступні цифри: на 1 ферму в середньому від 120 гектар, засіяних покривними культурами в 2012 році, до 170 гектар під покривними культурами в 2013 р. Загальна площа, зайнята під покривні культури, серед фермерів, що брали участь в опитуванні, збільшилася на 350% в період з 2008 до 2012 рр.

* Фермери визначили поліпшення здоров’я ґрунту в якості ключової причини вирощування покривних культур. Крім того, спостерігалося зменшення ущільненості ґрунту і зменшення його ерозії, а також збільшення вмісту поживних речовин в ньому. Ось коментар одного з фермерів, що взяв участь у цьому дослідженні: «Покривні культури є лише частиною системного підходу, який допомагає створювати здоровий ґрунт, отримувати більш високі врожаї та забезпечувати чистоту води».

*Такі результати привели до збільшення прибутку, незважаючи на те, що фермерам доводиться платити в середньому $25 на акр за насіння покривних культур і витрачати додаткові $15 на акр на посів (або здійснюючи посів за свій рахунок, або наймаючи підрядника для здійснення посіву покривних культур).